Голованівська районна рада
Герб Голованівського району

ГОЛОВАНІВСЬКА
РАЙОННА РАДА

Голованівськ, вул.Соборна, 48
тел.(05252) 2-19-84
E-mail: golovrada@ukrpost.ua

Голова районної ради О. Чушкін дав інтерв’ю газеті "Вісник Голованівщини"

Голова районної ради О. Чушкін дав інтерв’ю газеті

Олексій ЧУШКІН: «Славу Україні здобувають щоденною працею»

Бурхливий розвиток подій сучасного життя зобов’язує кожного громадянина України зважено підходити до їх оцінювання. Зміна влади, захоплення агресором частини території нашої держави, прояви радикалізму та сепаратизму є предметом обговорення усіх, без винятку, верств населення. Сьогодні ми запросили до розмови про політику, економіку, про життя району голову  Голованівської районної ради Олексія Івановича Чушкіна і попросили відповісти на наші запитання.

Про політику

   - Олексію Івановичу, стрімкий плин часу і подій в Україні: Майдан, загибель Небесної Сотні, зміна влади і анексія Криму, не залишають байдужими жодного нашого співвітчизника. Як проектуються ці події на Голованівщину, на людей, які живуть і працюють тут?

   - Наш район завжди був у центрі подій. Чимало наших земляків стояло на Майдані і стали безпосередніми учасниками революції гідності. А ще більше людей підтримували їх не лише морально, а й фінансово, продуктами харчування, медикаментами.

Події Майдану у нашій державі були спрогнозованими, бо людям уже просто набридло зневажливе до них ставлення, набридло жити в наскрізно корумпованій державі. Після помаранчевої революції в українців з’явилась надія на демократичний розвиток держави, вони вже ковтнули порцію свіжого повітря і його смак запам’ятали надовго. А тут після виборів 2010 року, коли обіцяли «почути кожного», а чули лише членів своєї родини, надія на демократію була вкрадена. Запам’яталося лише порожнє базікання про європейський  вектор розвитку. Останньою краплею терпіння для людей була відмова Януковича підписати документи про асоціацію. Такої наруги і нахабної брехні народ уже просто терпіти не зміг.

Я думаю, що пройде небагато часу і суспільство дізнається, хто віддавав злочинні накази стріляти в людей, підуть під суд ті, через кого загинули молоді люди, які боронили для нас усіх демократичний розвиток.

Сподіваюсь, що зміна влади в державі, особливо її президентської вертикалі, ще не завершилась. Як стверджує розвиток  подій, у найкоротші терміни повинні бути прийняті відповідні закони, які розширять і повноваження, і можливості територій. Це те, про що було задекларовано, ще після помаранчевої революції: розбудова місцевого самоврядування. Громада повинна на місці вирішувати, що першочергово їй треба зробити чи, скажімо, місток відремонтувати, чи вертолітний майданчик.

Торкнулися кадрові зміни і нашого району. Звільнення, про які ваша газета уже писала, відбулися. Зараз очікуємо на нові призначення. Можливо, допоки вийде з друку цей номер, матимемо нового голову райдержадміністрації.

   - Як люди реагують на події стосовно півострова Крим?

   - Звичайно, це болить кожному українцю. Болить не лише те, що захоплено частину нашої землі, а ще й  тому, що зроблено це Росією, яку ми історично вважаємо братньою державою і мали добросусідські стосунки. Тут дуже хочеться вірити у мудрість і професійність нинішніх керівників України, які зроблять усе можливе і неможливе, щоб припинити окупацію Криму.

Глибоко переконаний, що нам усім сьогодні в державі необхідно працювати і розвивати свою країну так, щоб через пару років в Україні захотіли жити не лише  росіяни, а й народи Прибалтики, Польщі і т.д. Повірте мені, від нас самих залежить дуже багато. Адже ми вже переконались, що сита і багата Європа не надто поспішала до нас з допомогою. Вони у першу чергу дбають про свій народ, свою державу. Ми маємо робити те ж саме.

Повинен сказати, що події в Криму об’єднали українців, згуртували нас так міцно, що ніяка агресія нам не страшна. Це не просто гучні слова. Патріотизм українців сьогодні досяг такого піднесення, що вже європейці нам заздрять. Наші земляки, жителі району теж не стоять осторонь. Я щиро вдячний всім, хто відгукнувся на наше звернення про допомогу армії і жителям Криму. Пересічні громадяни збирали кошти і відправляли їх на потреби військовослужбовців. Треба було б бачити, як наші земляки зупиняли колони військових, що рухались трасою на Крим, щоб віддати їм ящиками продукти харчування, питну воду, медикаменти...

Про економіку

   - Давайте тепер повернемося від політики державної до економіки району. Яка ситуація склалася у нас на даний момент?

   - Ситуація в енономіці держави проектується і на економічну ситуацію в районі. Що мається на увазі? Відсутність коштів на державних казначейських рахунках не дозволяє розрахуватися за послуги, надані бюджетним установам району. Районний бюджет розрахувався, скажімо, за харчування дітей у школах, але через брак коштів державного бюджету виникла заборгованість на сьогоднішній день у сумі 140 тис. грн. Але це не значить, що припинено харчування дітей. Вони, як харчувались, так і харчуються. Просто постачальники проявили громадянську свідомість і згодилися почекати оплати.

Приємно, що свої соціальні угоди виконує група компаній «Кернел». Вже з початку року вони перерахували  200 тис. грн. За ці кошти відремонтовано дитсадок у Грузькому, зараз тривають ремонтні роботи дитсадка у Троянці.

Стосовно бюджету хотів би сказати, що район за січень-лютий виконав дохідну частину зведеного районного бюджету на 104%. Однак, є 8 територій, які у цьому питанні пасуть задніх.

Маємо ще борги по сплаті за постачання тепла в бюджетні установи. Все з тієї ж причини, що й попередні. Хотів би підкреслити, що всі установи, організації, лікарні і школи працюють у звичному режимі, щоправда перейшли на економію бюджетних коштів, чого вимагає від нас усіх нинішня ситуація в державі. Пенсіонерам не варто хвилюватись, бо пенсію березня виплатять в повному обсязі і у визначені терміни.

Як завжди, у скрутну хвилину знаходяться недоброзичливці, які справляють побрехеньки, розповсюджуючи різного роду чутки. Скажімо одна з таких, що ніби-то припинено харчування в будинках престарілих. Ще раз повторюся - це брехня! Можливо, окремим малосвідомим пліткарям і хотілося б внести якісь провокативні нотки у робочий ритм району, але їм це не вдається. У двох будинках престарілих, що розташовані на території району, є все необхідне для нормального харчування і проживання. А ті, хто розпускає такого роду чутки, взялися б краще до роботи і хоч щось корисне зробили для людей.

Звичайно, у всіх цих подіях, що нас сьогодні оточують, хотілося б додати оптимізму. Відверто кажучи саме його сьогодні замало, але треба просто працювати, грамотно, фахово, з професійним підходом спланувати або, як кажуть зараз, перезавантажити економіку і витягувати себе з кризи. Дуже важливо, щоб ми зрозуміли, що ні Ангела Меркель, ні дядечко Сем не прийдуть і не робитимуть за нас нашу роботу, скажімо, не візьмуть віник і не замітатимуть подвір’я і т.ін.

Очевидно, найближчим часом доведеться переглядати ряд програм, затверджених сесією районної ради, окремі  з  них  маємо  зовсім  закрити,  дію  окремих  просто  призупинити, а окремі відкласти до кращих часів.  По-справжньому  доведеться  затягнути  паски і економити, економити і ще раз економити.

На початку нашої розмови я сказав про надзвичайне  піднесення патріотизму наших співвітчизників. Щось у державі доведеться робити завдяки саме йому і ентузіазмові наших людей. Це на зразок відбудови у 1945-му зруйнованої війною країни, але, звісно, це буде на більш вищому щаблі нашого розвитку.

Про руйнування пам’ятників

   - Олексію Івановичу, чи значить це, що усі ініціативи регіоналів буде «відправлено» у відставку?

   - Я би взагалі не ставив так питання. Бо біда нашої країни і її всіх попередніх керівників у тому, що як тільки змінилася влада, усе, що було напрацьовано людьми, «йде у відставку» разом із нею. Знаєте, як у славнозвісному «Інтернаціоналі» «...до основанья мы разрушим...». На жаль, «разрушить» вдавалося всім, а от збудувати... Тому так хотілося б, щоб і політики, і можновладці навчилися брати раціональне зерно «попередників» (повірте, воно є, треба мати лише бажання його побачити) і збагачуючи все власним досвідом та надбанням врешті-решт збудувати державу для людей. І тут дуже важливо враховувати думки і побажання усіх членів суспільства, дослухатися до них, не повторюючи помилок історії.

Ось вам приклад.

Я пам’ятаю, як у 2005 році в агрофірми Шевченка тодішнє керівництво району забрало погруддя Кобзаря, залишивши зруйнований постамент, втулило його (погруддя), порушуючи всі норми і закони, перед приміщенням казначейства і на цьому «десять кроків назустріч людям» В.Ющенка для них закінчилось. Ні, помиляюсь, не закінчилось, бо вони ще газ для Голованівська і найближчих сіл профукали, підписавши папери про введення в експлуатацію ділянки газопроводу до Побузького без відведення до райцентру.

Воістину історія розвивається по спіралі. Знову порушуючи законодавство, певна група людей, серед яких, до речі, ті ж самі горе-активісти, взялися руйнувати в районі пам’ятники Леніну. Ніхто навіть не подумав, що це майно територіальних громад, яке стоїть на балансі сільських, селищних рад і хтось за нього відповідає.

Ось саме тут не завадило би спитати у громади. Саме у громади, а не у трьох десятків людей, налаштованих на демонтаж пам’ятника. Чому вони мають вирішувати за всю громаду? Є у цього питання крім ідеології і моральна сторона. На принципах комуністичної моралі виросло не одне покоління людей. Чому ми повинні зневажати їх думку? Адже це наша історія і не можна, як погані учні, вирвати з підручника сторінку, ніби нічого й не було. І якщо ми декларуємо європейські цінності, то наші дії мають бути логічними, а головне - законними.

Про владу і партійність

   - Ви сказали, що режим Януковича відкинув демократію на задній план і посилив президентську вертикаль влади, але Ви більше трьох років співпрацювали з виконавчою гілкою влади, яка представляла Партію регіонів.

   - Та я хоч з самим чортом ладен співпрацювати, аби на благо громади. Може комусь і хотілось би бачити якісь баталії в районній раді, щоб ми чубились, а робота стояла, але кому б від того було би краще? Нас обирали в районну раду люди - наші виборці. Вони довірили депутатський мандат представникам 8 політичних сил, щоб вони не дивилися на колір своїх партійних квитків, а працювали, що ми й робимо. За три роки у нас немає рішень на користь тієї чи іншої політичної сили, усі вони спрямовані на користь територіальної громади. Нам тут закидають окремі горе-політики, що депутати від ВО «Батьківщина» були філією Партії регіонів у районній раді. Скажіть, як ви собі уявляєте, коли депутати-регіонали приймають районну програму, наприклад, «Шкільний автобус», депутати від «Батьківщини» що повинні були кричати «не будемо голосувати, нехай наші діти ходять пішки»? Чи не дикість це? Чи навпаки, програма «Медичні кадри», запропонована мною, не повинна була бути підтримана регіоналами? Кому цей безлад на користь? Підозрюю, що тим, хто про це зараз кричить.

   - Ви на сьогоднішній день безпартійний. Невже за три роки Вам не пропонували вступити до Партії регіонів?

   - Я ніколи не був членом жодної партії, хоча мав можливість взяти квиток будь-якої політичної сили в районі. У 2010 році до мене звернулося керівництво двох політичних сил, запропонувавши очолити районні партійні осередки і балотуватись від них у депутати. Обидві ці політичні сили зараз представлені в районній раді. Тобто вони мали на той час досить непоганий рейтинг. Але я відмовився і пішов на вибори по Голованівському мажоритарному округу. А поскільки законодавством передбачено, що суб’єктом висування має бути політична партія, я вдячний ВО «Батьківщина» за довіру.

Пропонували мені, і не раз, на рівні Кіровограда і Києва стати членом Партії регіонів. Ну псував я їм статистику, бо є єдиним у Кіровоградській області головою районної ради - висуванцем від «Батьківщини». Не знаю, як сталося б з часом, але після виборів 2012 року, коли Партія регіонів нахабно викривила результати виборів шляхом фальсифікацій, я для себе відповідні висновки зробив. Сьогодні я щиро співчуваю, зрадженим вождями, рядовим членам Партії регіонів:  робітникам і селянам, держслужбовцям, медичним працівникам і педагогам,  ін. Треба, дивлячись правді в очі, віддати їм належне, бо саме з їхньої ініціативи за останні роки було зроблено чимало добрих справ: дитячі спортивні  і ігрові майданчики, ремонти лікарень, ФАПів, шкіл і дитячих садків. Вперше в районі за часи існування у школах обладнано внутрішні туалети, вперше за часи незалежності, за ініціативи влади, чистилися громадські криниці і впорядковувалися кладовища. А скільки було прибрано територій від  сміття і порослі! Про це треба не забувати і не боятися говорити, бо все це зроблено  руками наших земляків  незалежно від того, яка у них в кишені партійна книжка.

І як важливо сьогодні зберегти нам усім те хороше, що вже стало надбанням історії, не дати зарости бур’янами і купами сміття, а ще важливо - примножити усе новими  надбаннями. Тоді й до Європи стане ближче.

   - На одній із останніх сесій районної ради Вас і весь депутатський корпус звинувачували у підписанні звернення до всіх гілок влади в Україні щодо подій на Майдані...

   - Коли ситуація на Майдані стала неконтрольованою ні лідерами опозиції, ні самими майданівцями, коли почалися виступи радикально налаштованих груп і вже тоді видно було, що могло статися непоправне, ми звернулись до Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів з проханням вжити невідкладних заходів і у законний спосіб уникнути сутичок і людських жертв. Ми звернулись на той час до легітимних органів влади. А до кого, скажіть, ми повинні були звернутися, до Папи Римського? Це те, що ми повинні були зробити. І як свідчить подальший розвиток подій щодо радикально налаштованих елементів,  ми були праві. До чого  довів цей радикалізм - вже побачили.

Мене сьогодні турбує зовсім інше: розпочалась виборча кампанія і в районі хтось цілеспрямовано, огульно критикує одну з політичних сил, у якої досить пристойний рейтинг і багато прихильників. Очевидно, з метою скомпроментувати, аби «виїхати» за рахунок їх електорату. Але одного не враховують, що люди у нас думаючі і здатні аналізувати ситуацію. Тому щиро вірю, що правда завжди переможе, а брехнею і паплюженням далеко не зайдеш.

Про люстрацію і славу України

   - Під час все тієї ж сесії депутат обласної ради запропонував громаді щоб вивела Вас і депутатів на площу і провели люстрацію. Як Ви до цього ставитесь?

   - Не знаю, як депутати, але я не боюсь ніякої люстрації, бо живу відкрито, згідно чинного законодавства декларую всі свої доходи, чесно сплачую з них податок. Ніхто в районі і за його межами не може сказати, що я вимагав від когось хабаря або мені хтось його давав. Також громада не може мені дорікнути тим, що хтось звернувся до мене по допомогу і я відмовив. Чого мені боятися люстрації? Але все в державі повинно відбуватися в установленому законом порядку. Спочатку ця процедура повинна бути врегульована юридично, а не так, що ввірвалася група людей в офіс і, вчиняючи самосуд, на свій манер кричить, що проводять люстрацію. Хто давав їм на це право? Це просто беззаконня. І якби депутат обласної ради знав закони, не давав би таких пропозицій, бо це не робить йому честі. А взагалі-то я завжди кажу: починати треба з себе!

Щоб уже дати Вам вичерпну відповідь на всі «викрики», які звучали на передостанній сесії, хочу ще сказати, що  волали там і «Ганьба!». Це дійсно була ганьба тих крикунів, які, маючи  за плечима по 40 прожитих років, нічогісенько корисного не зробили ні для людей, ні для своєї сім’ї. Інших, хто кричав «Ганьба!», влада усілякими методами спонукала прибрати  сміття на своєму подвір’ї і покосити бур’яни на власному городі. Ледве за кілька років підряд більш-менш прибрали... Далі навіть продовжувати не хочу, бо і так, думаю, все зрозуміло.

Разів 10 чи 15 звучало у залі «Слава Україні!» Я глибоко переконаний, що славу Україні треба робити не репетом, а щоденною копіткою результативною працею. Отоді і буде Україні і слава, і воля.

   - Дякую за розмову.

Записав Віктор КІМНАТНИЙ

Матеріал взятий з районної газети «Вісник Голованівщини» від 29 березня 2014року № 14.

 

Важливо!

Всі документи

 

Новини

Всі новини

 

Президент УкраїниВерховна рада УкраїниУрядовий порталКіровоградська обласна радаЦентральний регіон - 2015Вічна пам’ять Героям Голованівщини